У пошуках буття, перед наукою філософія відстоює свою релігію, мистецтво та сутність, виділяється особливим мисленнєвим характером, як унікальність способу життя, буття у якому може розгорнутися. У пошуках буття основним є пошук різних думок, за допомогою них людина здатна подолати різні труднощі, бути з відчуттям того, що ти є незамінною і необхідною часточкою буття, “ пастухом буття ”.
“Що ж таке буття, у чому полягає важливість природи людини, як же пов'язане буття з людиною, що є самоіснуванням людини?” саме ці питання займають перше місце в проблематиці онтології філософів XX століття . Чи можливі взагалі однозначні та раціональні відповіді на запитання: у чому полягає людська людяність, тобто його буття, у чому залежить причина появи масового людини, на перший план для якої виходять ідеали та цінності. Сама привабливість Хайдеггеровської думки є великою.
Людина, потрапивши одного разу у самісінький центр його впливу зрікається свободи назавжди. Саме у Німеччині така доля спіткала багатьох. Зусилля для розуміння думок Хайдеггера потребує постійного прагнення. З того часу коли публікували працю, « Буття і час » та до останнього подиху свого життя Мартін невтомно повторював, що центром його уваги є проблема буття.
Він обґрунтовує актуальність і необхідність постановки нового питання про дану проблему через те, що старе розуміння буття із часів коли був Платон перетворилося в догму.
Людина — унікальна істота, філософія буття, гуманізм, історія цивілізації є основною проблемою екзистенціалізму. Хайдеггер виділяв, що предметом філософії повинно стати буття, тоді як предмет науки це суще.
Суще розкриває сутність, що стосується емпіричного світу, на відміну від самого буття. Буття відкривається безпосередньо ,а не опосередковано відкриваючись їй як особисте існування. Саме в екзистенції полягає нерозлучність цілісності суб'єкта і об'єкта, недосяжна як розумово-науковому так і спекулятивному розумінню, мислення. Людина повинна формувати власну особистість своїми ж діями та вчинками.
Свобода за існуванням залежить від того, щоб людина не показуала себе як щось подібне до речі, а вибираючи формувала саму себе.Внаслідок цього людина не буде створюватися як річ і буде мати лише невеликий вплив від природи на свою екзестенцію. Така людина- вільна і сама несе відповідальність за свої вчинки ,не оправдовуючись обставинами. Відчуття провини за все зроблене навколо неї дає їй можливість відчути себе вільною.
Обумовленням кризи ,на думку Хайдеггера головним є принцип об'єктивізму . Людина яка спрямована на об'єктивний підхід, постає річчю серед інших речей в результаті чого втрачає свою унікальність. Існування прагне охопити буття як нероздільний елемент.Буття це безпосередність існування людини, яку неможна пізнати різними течіями філософії. Дослідники користуються даними Едмунда Гусселя ,щоб розвинути структуру екзистенції.
Мартін Хайдеггер, Жан-Поль Сартр існуванням вважали буття, яке скероване до ніщо і усвідомлює свою кінцевість. У своїх вченнях Мартін Хайдеггер хотів достукатися до людини, донести те що бачить він. Але все це донести таким чином, щоб людина зрозуміла це. Його творче дослідження та окремі етапи з життя показує нам те, що Мартін не відмовлявся від своїх ідеологічних поглядів до кінця самої війни та не покаявся після неї, перевернувши філософію як свій вибір.
У філософії Мартіна Хайдеггера несуться особливі провалини світогляду вченого. До політичного конформізму привів його ніхто інший, як ідеологічний конформізм, тоді й слідом до підпорядкування власно його філософської концепції обраній у ідеології. З дрібненьких конформізмів складається уся його філософія .Також велика уваги в філософії мислителя віддається аналізу сенсу категорії буття, котра наповнюється неповторним сенсом.
На думку Хайдеггера "буття від самого початку західноєвропейського міркування до сучасних днів значить те ж,саме що і наявність. Людське існування виступає головним моментом осягнення усього сущого. Також німецький мислитель наголошує на тому, що сама людина і більше ніхто знає про власну смерть і тільки їй відома тривалість її існування. І завдяки цьому вона здатна зрозуміти власне буття. Тільки людина, яка потрапляє в світ та присутня в ньому може відчути турботу від інших.
Саме людське буття виходить в Хайдеггера у онтологічному плані, а у цьому плані простір є головною рисою " буття у світі". Отже, в даному випадку я погоджуюся з думкую філософа з тим ,що людина повинна себе розвивати самостійно та відповідати за свої вчинки. Виходячи з цього ми повинні розуміти те що вчинки людини завжди повинні бути обдумані та логічно обгрунтовані.
Мартін Хайдеггер досі має важливе значення у дослідженнях екзестенціалізму.Для кожної людини буде корисним ознайомитися з його дослідженнями та осмислити власне існування.Адже інколи для вирішення глобальної проблеми вистачає осмислити власне існування.
Комментариев нет:
Отправить комментарий