«Не судіть, і не судимі будете»

Кожна людина у своєму житті порівнює себе з іншою, робить вона це за для того, аби віднайти в собі позитивні та негативні якості. Час від часу, я буваю свідком того, що люди наслідують особистостей, які викликають у них захоплення.

Переконана, що це негативне явище тому, що кожній людині повинна бути притаманна її

Ввічливість як зовнішня характеристика моральної вдачі людини

Ввічливість, як на мене, характеризує лише високо освічену, розумну та інтелігентну людину. Бути ввічливим чи ні – це наш вибір. Ми всі народжуємось абсолютно однаковими, лише батьки відіграють велику роль у нашому розвитку, виховуючи кожного із своїх дітей. Якщо не зважати на стереотипні думки сучасності, то сміливо можна сказати, що ні умови життя, ні навколишнє середовище не можуть забезпечити стійкої та стандартної оцінки людини.

Бути ввічливим чи ні – наш вибір. Не можу сказати що ми робимо його лише раз в житті.

Життя і смерть як проблеми етики

Людина смертна, як би сумно це не було, але це цілком природно. У світі все має свій початок і кінець. Тому смерть біологічно живого організму неминуча і встановлена генетично. Поняття смерті не протилежність життю, а вона є моментом життя. В процесі обміну речовин живого організму постійно відмирає частина клітин.

Продовження життя з цього боку – це непереривна перемога над смертю, доки

Чи потрібен людині власний досвід зла?

Для початку, визначимо, що ж таке зло? Якщо добро, примітивно кажучи, — це те, що сприяє людському життю та щастю, то зло — це те, що їм перешкоджає, шкодить людині. Питання ж моралі та етики полягає у площині існування людини серед інших людей. Ця умова кардинально ускладнює визначення добра і зла. Бо у людини, яка живе у суспільстві, життя та щастя неминуче залежить від інших людей, і це вимагає нового поняття про добро і зло.

Тож, у етичному розумінні, добро та зло можна зрозуміти лише у діях людей стосовно інших. При тому зло повинно бути таким, яке людина може свідомо практикувати, отримувати досвід і робити висновки, виходячи з нього. Ось, наприклад, у

Чи повинна людина нести моральну відповідальність за провини своїх батьків? Свого народу?

Кожна людина є особистістю, і прийшовши у цей бентежний світ являється чистою і непорочною, байдуже в якій сім`ї чи країні вона народилася. Трохи подорослішавши, кожен з нас задається одвічними питаннями: навіщо я тут; що від мене чекає всесвіт; що я повинен зробити, а що ні; чи виправдаю я сподівання інших людей; чи зможу я вистояти у боротьбі за життя? Таких питань безліч…

Людина не знає в якій сім`ї народиться. Можливо вона прийде у багату забезпечену родину, в якій будуть цінуватися толерантність, чесність, повага до всього унікального, де старість в почесті. Можливо у бідній родині зросте чиста, чесна та непорочна людина, але є й такі родини, які плюндрують цінність всього надбання народу. Та є такі особистості, що зовсім відрізняються від свого оточення.

Співставлення понять «совість» та «обов’язок»

Чи часто у вас виникає усвідомлення відповідальності за власну поведінку та свої дії? Як часто ви замислюєтеся над тим чи не приносять ваші дії шкоди суспільству, іншим людям та власне вам? Якщо ви хоча б одного разу не спали ніч, після того як з умисне довели вчительку до сліз, жували тістечка та боролися зі стресом через те, що образили подругу то я вас вітаю, у вас є совість!

Механізми втечі від нещастя

Щастя людини є особливим, тому що у кожного воно різне. Хтось його бачить у грошах, інший вважає себе щасливим, коли біля нього його близькі та рідні люди, хтось щасливий, коли прокидається із думкою, що настав новий день і можна зробити багато чого корисного для інших і для себе. Для когось щастя – підвищення на роботі. А для когось - побачити свою кохану людину, навіть на хвилину. Це вже зробить людину щасливою.

Щастя – це гармонія в собі, бути спокійним в душі, бачити світ інакше, ніж інші. Як бачимо, кожен сам вибирає, що є для нього щастя. Це можуть бути як матеріальні, так і духовні цінності. Але як бути, якщо прибрати ось ці

Чи можна бажати зла заради самого зла?

Людина – це біологічна і соціальна істота, яка наділена свідомістю та мовою, здатна оцінювати навколишній світ і взаємодіяти з ним. По сутті це є мікро космосом, де кожен процес налагоджено працює з купкою інших процесів. Вона наділена свідомістю, а значить може думати, мислити і пояснювати свої вчинки.

Кожна її дія є чимось зумовлена, в ній є якесь підґрунтя для чого, як і навіщо вона це робила. Скільки існує людство стільки і існує добро і зло та битва між ними. Вони доповнюють один одного і нерозривно пов’язані між собою, коли одного із них не стане станеться розвал, кінець. Все має бути в гармонії і рівновазі, коли не буде добра, зло саме по собі не зможе існувати. Щоб відчути і знати насправді, що є добром потрібно відчути, що є