Добро і зло є вічними суперниками у ході часу та простору, які, здається, ніколи не
закінчать свою боротьбу, жодна жива істота не в силі пересилити в будь-яку сторону ваги рівноваги, просто світ припинив би своє існування. І ця боротьба між добром і злом є в кожного, внутрішні війни які відбуваються все частіше, і лише від нас залежить якій стороні нам дати перевагу. Частиною духовної свідомості людини завжди буде добро, а ось зло навпаки ототожнюється із матеріальними і тілесними началами.
Душа ніби береже божественне джерело, тіло – лише є тягарем для душі своїми пристрастями. Добро – це не тільки вчинки без користі до інших, а мабуть і те, що вважаємо правильним, а також, те, що може зробити нас ближчими до небес. Добро – це не лише якісь вчинки і дії, насамперед – можливість ощасливити себе і людей, які нас оточують, зробити навколо всіх щасливими. Зло – не тільки відображається образою, крадіжкою, навіть не те, коли ми скоїли якийсь поганий вчинок, нашкодивши іншому. А зло, на мою думку, – це внутрішній демон, який іноді підштовхує нас до дій, якимось чином саме їх ми вважаємо правильними, мабуть, тому що темрява, що в середині нас не знає іншого способу.
Зло і добро – це ті самі брати-близнюки, вони не можуть існувати один без одного. Без добра людина не знала би, що таке зло, а без зла і уявлення не мала би, що існує таке поняття, як добро. Це міра якою виміряється життя людини. Про одну людину кажуть – вона хороша людина. А про іншого – він злий. Із значенням слів «добро» і «зло» ми знайомимось із самого дитинства, особливо, коли слухаємо казки. В казках зло завжди програє добру, наскільки підступним і хитрим воно не було б. Таким чином, ми вперше взнаємо, що бути злим погано, що тільки від добра ми можемо отримати винагороду.
А злі вчинки завжди повертаються, і найчастіше у два, а то і у три рази більше. Зробивши добро, найчастіше у відповідь ми його і отримуємо. І це набагато приємніше. Але найбільша помилка в людини – це те що, коли вона вчинила по доброму, цієї ж хвилини чекає на добро у свою сторону. На мою думку, це неправильно, такі вчинки не вважаються добрими. Добро правильно творити від чистого серця із чистою душею. І лише тоді добро до тебе повернеться, адже ти за допомогою нього зробив когось на мить щасливішим. Кіт Леопольд із знайомого мультфільму співає у своїй пісеньці, що «добрим жити веселіше на білім світі».
Але не завжди добро буває в благо. Стається так, що добро із блага може перетворитися і перерости ще в сильнішу злість. Здається, на перший погляд, незначний приклад: друг товаришу дав списати домашнє завдання. Чи в цьому є щось страшне? Зовсім ні, якщо не звертати уваги на той факт, що товариш недоотримав якихось знань. Тепер подивимось на це набагато глибше. Він має добру відмітку, яка йому досить легко дісталась, і до того ж незаслужено. Іншого разу йому легко дістанеться ще щось, віддане йому просто так. Із добрих спонукань: прибрали за нього кімнату в гуртожитку, потім прикрили його на роботі.
І людина привикла до безвідповідальності. Він не вміє відповідати за свої вчинки. Скільки зла усвідомлено або не усвідомлено він принесе тим, хто його оточує, особливо близьким людям. Кожна людина, перед тим, ніж здійснити той чи інший вчинок, повинна замислитись: чи в благо він, навіть, якщо цей вчинок продиктований самими добрими спонуканнями. І наостанок казка, як висновок. Жили-були на світі Добро і Зло. Зло було лінивим, полюбляло поспати, але все одно встигало приносити людям багато біди, нещастя і горя. Якось одного разу вони зустрілись.
Добро виглядало квітучим, посміхалось, його обличчя світилось радістю. А ось зло було навпаки було виснаженим, худим, обличчя сірого кольору, волосся тирчало сивими патлами. Зло запитало Добро: «Послухай, як тобі вдається так добре виглядати, адже ми з тобою ровесники?». Добро відповіло: «Коли робиш добрі справи, то вони до тебе повертаються із хорошою енергією, тому я не знаю втоми і завжди маю чудовий настрій. Роби також добрі справи людям!».
Зло у відповідь заперечило: «Кожен займається своїми справами. Якщо ми всі будемо чинити тільки добрі вчинки, тоді ніхто не зрозуміє різниці між добром і злом. Але я все ж таки постараюсь менше творити бід і нещастя, а то останнім часом, щось дуже погано почуваю. Ось візьму і відміню війну на Сході». Добро вигукнуло: «Ось і добре! Скільки людей залишиться цілими і непошкодженими, скільки дітей можуть радіти і веселитись!
Давай з тобою дружити!». Але зло чомусь із печаллю посміхнулось, похитало головою: «Ні, нам з тобою дружити не можна, адже ми з тобою дві протилежності». На цьому вони розлучились. Ось так і люди: ті, хто скоюють добрі справи, допомагають добром людям – вони завжди бадьорі, веселі, завжди в тонусі, а хто творить недобрі поступки, пакостить, будує підступи – той постійно всім незадоволений, часто хворіє і бурчить. Старайтесь всім робити добро!
Комментариев нет:
Отправить комментарий