Охайним виглядом ви засвідчуєте свою повагу до людей, що оточують вас. Про одну дуже неохайну людину французький письменник Ривароль сказав: «Він і грязюці залишить пляму».
Слідкуйте за чистотою тіла, одягу та взуття. Виявляється це допомагає навіть творчості. Так, композитор Брамс дуже любив навіть без потреби чистити своє взуття. Він твердив, що саме в цей час створював найкращі мелодії.
Волосся завжди повинно бути чистим і блискучим. Як правило, голову миють не рідше, ніж один раз на добу.
До неохайності можна звикнути дуже швидко. Але тоді, коли ви приведете себе до порядку, знайомі можуть вас і не впізнати, як це трапилось з байкарем І.Криловим. Він був дуже неохайною людиною:одяг – завжди брудний, сиве волосся – розпатлане. Якось, збираючись на придворний маскарад, Крилов попросив у Оленіних поради, як одягатися. «А Ви, Іване Андрійовичу, краще вимийтесь та зачешіться – і тоді Вас ніхто не впізнає», - відповіли ті.
Чоловікам слід голитися щодня; брюнетам навіть двічі, якщо ввечері вони збираються вийти в темному костюмі.
Чистота, охайність, уміння одягатися, помірність у косметиці та доборі прикрас відрізняють людину з гарним смаком. В одному жарті Б.Шоу є значна доля істини: «Я узяв собі за правило закохуватись в не нафарбованих та дуже просто одягнених. Мінімум розчарувань».
Людина з гарним смаком при виборі одягу враховує не тільки вимоги моди, але й свої індивідуальні особливості, підкреслює те краще, що в неї є, та приховує вади. О.Бальзак писав: «Вмінню носити одяг треба вчитися. Розірваний костюм – це нещастя, пляма на одязі – це гріх. Тільки тварина зовнішнім прикриттям захищається, дурень із допомогою одягу розряджається, і тільки елегантна людина вдягається».
Гарно вдягнена людина – це людина, яка носить одяг за певним смаком відповідно до обставин. На роботу не ходять, як до театру; до театру не ходять, як на стадіон; на лижну прогулянку не вдягаються як на роботу.
Учителька не повинна носити на роботу підкреслено нарядне вбрання, робити пишні зачіски, зловживати косметикою чи ювелірними прикрасами, одягати сукні крикливо-яскравих кольорів та викличних моделей. Не варто носити в школі занадто коротких спідниць і глибоко декольтованих блузок.
У гардеробі елегантної жінки не повинно бути випадкових речей; треба добирати його так, щоб нова річ (черевики, сумочка, шарф тощо) добре узгоджувалася зі старими, створювала з ними ансамбль.
Учителю потрібно пам’ятати, що окремі деталі одягу повинні гармоніювати одне з одним. Усе добирається відповідно до костюма.
Чим темніший костюм, тим світлішою має бути сорочка. Строката сорочка не пасує до костюма з візерунками, краще одягнути однотонну. Важлива вимога до сорочки – її свіжість, яку вона втрачає через два дні.
До картатого костюма чи костюма у смужку підходить однотонна краватка. І навпаки – однотонний костюм вимагає одягнути краватку з візерунком. Якщо сорочка не однотонна, потрібно прослідкувати за тим, щоб краватка гармоніювала з її кольором. Як правило, краватка повинна бути темнішою за сорочку. Не можна, щоб краватка звисала нижче пояса, тоді як занадто коротка – сьогодні виглядає кумедно.
В офіційній обстановці піджак треба застебнути, але нижнього ґудзика на піджаці на застібають ніколи. Розстібають його під час вечері чи в кріслі театру. Знімати піджак під час відповідного заходу можна тільки після того, як це зробив господар чи керівник. Лише у гостях у близьких знайомих можна роздягнутися, отримавши на це дозвіл господині.
Шкарпетки повинні мати таку довжину, щоб не було видно голі ноги, а їх колір необхідно підбирати в тон костюму. Краще коли шкарпетки створюють своєрідний колірний перехід від штанів до взуття.
Погане враження про чоловіка залишають яскраві ювелірні прикраси.
Волосся на грудях не повинно виднітися через розстебнуту чи дуже тонку сорочку. Вуса та борода завжди мають бути охайно підстрижені. Неприпустимо приходити до школи неголеним.
Елегантний чоловік має при собі дві носові хустки: одну в кишені штанів для себе, іншу – виключно чисту – для випадків непередбачених: її можна запропонувати дамі чи протерти нею окуляри, вийняти порошинку з очей.
Вихідний одяг завжди тримайте у «бойовій готовності», щоб несподіване торжество не застало вас зненацька.
Пам’ятайте слова Б.Шоу: «Не одяг характеризує людину, вона захоплює тільки те місце, яке повинно належати людині».
Психологічний вплив одягу
Важко не погодитися з думкою про те, що одяг в тій чи іншій мірі є віддзеркаленням власного достатку, настрою і особистої культури та є визначеним проявом смаку. Насправді одяг відображає кожну з перерахованих характеристик. У манері одягатися проявляються багато рис і якостей людини.
Серед усього величезного різноманіття невербальних способів комунікації одяг посідає особливе місце. За одягом конкретної людини можна судити про ступінь її консервативності, що проявляється на рівні певного ризику, що приймається оточуючими. Одяг може служити невербальним сигналом того, що людина відкрита чи закрита для спілкування, бажає чи не бажає контактувати. Так, наприклад, часто зустрічаються відповідальні особи, у тому числі керівники різного роду корпорації, яким не вдається впливати на інших через невідповідність їх одягу до рангу і посади, які вони обіймають.
Оцінка враження на оточуючих щодо використання одягу як комунікатора залежить від вже сформованих умовностей і пристойностей, правил гарного тону, що покликані встановлювати порядок, дисципліну і відповідальність.
Нагадаємо, що ще у часи становлення етикетної культури протягом віків, крім утилітарної функції одягу як першорядної, його розцінювали як прояв поваги і уваги до оточуючих. Одягом привертали увагу до себе, викликаючи довіру, і навпаки, одяг виступав перешкодою у спілкуванні.
Таким чином, одяг завжди мав і має здатність символізувати індивідуальні якості людини, моральні принципи і загалом стиль її життя.
Тому, безумовно, що одяг виконує функції створення морально-психологічної атмосфери і, звичайно, людина-професіонал повинна використовувати цю його особливість.
Комментариев нет:
Отправить комментарий