Виникнення етики не можна розглядати в тому ж розумінні, в якому розглядають та обговорюють про виникнення філософії або
наук загалом. Ми не можемо стверджувати, що етика безпосередньо створюється конкретним шляхом теоретичної зацікавленості до тієї чи іншої дійсності, як в переважному більша кількість наук, тому що вона визначається самим фактом суспільного життя. Прийшла черга моралі…Спробую зазначити саме найпоширеніше визначення.
Мораль – це один із головних способів нормативної регуляції дій тої чи іншої людини. Вона охоплює моральні почуття та моральні погляди, життєві орієнтації, принципи та цілі, мотиви вчинків і відносин. Саме у результаті виховання і формується мораль. Вона служить предметом вивчення етики. Поняття моральності… Намагаючись осмислити суть цього поняття, відзначу те, що в понятті моральності цікавим, особливим чином поєднались між собою знання людської цивілізації про реальність та ідеал.
Моральність виступає як деякий імператив тяжіння людського духу, зазначав Кант. Отож просто етика стає вже духовною етикою. Можна дати безліч визначень моральності. Це поняття є досить обширним.
Моральність – це ніби духовні, внутрішні якості, якими керується людина. Це правила поведінки, етичні норми, що визначаються цими якостями. У такому визначенні моральність зводиться до певної форми свідомості. Якщо говорити загалом, то моральність у широкому сенсі – це досить специфічна форма суспільної свідомості,суспільних відносин. А у вузькому – сукупність принципів,норм поведінки людей по ставленню один до одного та суспільства.
Згодом у процесі вживання даних понять словом «етика» стали позначати науку про моральність та мораль. Такі слова як «мораль» і «моральність» в свою чергу почали висвітлювати предмет дослідження етики вже як науки. Дуже цікавим є те, що у повсякденному, звичайному слововживанні вищезгадані три поняття можуть вживатись навіть як тотожні. Яскравим прикладом цього може бути те, що обговорюючи етику вчителя, ми маємо на увазі його моральність, виконання цим вчителем усталених норм та моральних вимог.
На противагу висловлюванню «моральні норми» ми можемо вживати вираз «етичні норми». Що ж до співвідношення таких понять як «етика», «мораль», «моральність», то тут не все так просто. З цього приводу існує дві точки зору. Логічно, що перша вважає, що ці поняття тотожні. Друга точка зору – вважає, що безперечно вони мають різний зміст. Нам вже давно відомо те, що видатний німецький філософ Гегель (1770 – 1831 рр..) розділяв зміст таких термінів як «моральність» та «мораль». У змісті моралі він вбачав наступні поняття: умисел і вина, благо та намір, совість та добро. У моральність філософ включає певні особливості трьох компонентів: держави, сім’ї та громадського суспільства. Деякі з сучасних авторів також розділяють зміст термінів «моральність» і «мораль», інші ж вважають їх тотожними, а етику – наукою про мораль і моральність.
Можна сказати лише одне, що вищезгадані терміни являються досить багатозначними та невизначеними. Під етикою перш за все мається на увазі певна ( відповідна) область знання. Під мораллю,моральністю – досліджуваний нею предмет. Загалом на сьогоднішній день ми можемо спостерігати тенденцію, що ці три слова вживаються як взаємозамінні. Я також більш схиляюсь до такого варіанту.
Не забуваймо й про те, що в етичній науці відрізняють мораль від моральності, так і ототожнюють їх. Етика вчить розбиратись саме в суті морального закону, вчить розуміти моральні аспекти поведінки людей. Ця наука дозволяє нам отримати знання про людську природу, вчить краще зрозуміти самих себе. В свою чергу мораль людини передбачає здатність до оцінок, вміння умовно розрізняти добро і зло. Вона дуже добре навіть благотворно впливає на поведінку певної людини, а також звичаї суспільства в цілому.
Коротко потрібно зазначити про суттєві, на мій погляд, відмінності між мораллю та моральність, які припускаються. На відміну від моральності, мораль виступає, як особлива форма свідомості, тобто сукупність усвідомлених принципів, норм та правил поведінки.
Моральність здебільшого розуміють більше як втілення даних принципів, норм та правил у реальному житті,в тому числі й у поведінці різних людей та стосунках між ними. З усього написаного не важко зрозуміти, що етика є більш обширним,ширшим поняттям. Звісно ж по відношенню до понять моралі та моральності.
Ми можемо зробити певний висновок, що етика – наука, що досліджує та вивчає моральність і мораль. Такі поняття як «етика», «мораль» та «моральність» безумовно взаємопов’язані. Мораль і моральність – це поняття, які дуже схожі та близькі за значенням, однак потрібно наголосити на тому, що вони не є схожими, тобто синонімами і одночасно мають різні значення, функції. Вони виконують один від одного зовсім різні завдання. Різні за своєю сутністю.
Саме питанням сутності моралі і моральності, етики як науки, а також їх відмінностями, взаємозв’язками, співвідношенням займалися багато філософів і мислителів, починаючи навіть ще з Аристотеля. Питання співвідношення цих понять залишається дуже важливим і в наш час. Це може бути спричинене тим, що в українському суспільстві відбувається умовна «переоцінка цінностей». Все змінюється, але чи в кращу сторону вирішувати кожній людині самостійно.
Комментариев нет:
Отправить комментарий