Нас вчать сприймати світ як кіно сприймати за допомогою штучного зображення,ала не бачити живої природи,живих птахів та живо оточуючого середовища. Замість цього навколишній світ можливо замінити на будь яку реальність. За допомогою фото реклами. ми припиняємо сприймати навколишній світ безпосередньо. Будь який текст та будь яке
зображення можна замінити на інше. Засоби масової інформації визначають що повинно подобатись а що ні,закладаючи певні стереотипи поведінки суспільства.
Вплив здійснюється не лише на свідомість особистості ,ал і що ще страшніше на підсвідомість. Най більш небезпечною являється реклама. Тому що реклама зараз створюється дуже професійна з високим знанням людської психіки,психології всіх слабких сторін особистості. Реклама в наш час створюється дуже ретельно з метою формування споживацького світогляду кожної людини кожного суб’єкту суспільства,кожної особистості. Певним чином закладається на підсвідомість особистості певні стереотипи певні системи цінностей.
Система цінностей в засобах масової інформації лише одна-система споживачів. Людина при перегляді розважальних трансляцій починає сприймати закладену інформацію як свою власну свідому програму,як свій власний свідомий вибір. Стилем життя становиться егоїзм, прагнення в першу чергу до власного задоволення,як фізичному так і моральному…Таке ставлення до соціуму закладається в ранньому віці за допомогою анімаційних фільмів та телепередач, складачі хибні призиви, зашифровані послання.
Складається таке враження ніби то всі дуже бояться що суспільство почне мислити!Тому робиться все ,щоб все най краще, що вимагає процесу мислення транслюється в досить не зручний час коли увесь мислячий прошарок суспільства має певні обмеження в часі. Мені здається що зараз формують особистість за допомогою засобів масової інформації тільки у напрямку споживачів. Вибачте на слові виховують певним чином тупих (потребляторів) більше речей,телефонів,приладів,продуктів харчування,фармацевтичних засобів то що. Зверніть увагу як люди поводять себе на вулиці,певний рівень агресії зростає.
Най поширеніший вплив національного геноциду-наркотичні засоби та алкоголь,війни та насильство ця система тримає особистість в інформаційному рабстві . Вже не одне десятиліття думка кожної особистості зокрема та суспільства в цілому формують за допомогою засобів масової інформації. виникають питання –яким чином стала можливою певна ситуація. Я поставила перед собою певну мету:- як часто підлітки використовують будь які засобі масової інформації в своєму житті.
Для цього я провела опитування вибіркових учнів різних класів однієї зі столичних шкіл. Отримані данні були такими три чверті учнів витрачають свій час на отримання інформації із ЗМІ серед яких перевага інтернетних джерел,не на багато важливе при цьому телебачення та най менш важливою залишаються печатні джерела. Наступне тестування було направлене на схильність до впливу зовнішнього середовища. Результати були приблизно такими 85% схильні до впливу зовнішнього оточення ,та мають схильність до стереотипного мислення. Приблизно 15% мають схильність приймати рішення самостійно.
В разі зовнішньої установки заборони на задавання додаткових запитань пасивними залишилось приблизно 40%. Очевидно що саме заборона задавати додаткові запитання активізувала критичне мислення в більшої кількості заставила задуматись, та викликала супротив чужій думці. Після цього була запропонована вправа на увагу. Необхідно було повторити за ведучим певні дії які повинні були дублюватись. В останній дії навмисно була зроблена помилка.
Вправа виконана ведучим та команда не співпали. Більшість повторили дію не звертаючи увагу на команду. Виконання даної практики говорить про те ,що формування особистості більше схильне до впливу візуального фактору та більш схильне до впливу лідера, знаходячись в натовпі складніше залишатись індивідуальністю. Як встояти перед натиском інформаційного потоку? Які профілактичні міри застосувати?- Вони дуже проти, важливо на самому початку формування будь якої особистості навчити думати,критично ставитись до будь якої отриманої інформації. Навчити кожну особистість відчувати певний інформаційний натиск. Навчитись перш за все задавати питання самому собі.
Хто дає вам ту чи іншу інформацію,з якою метою,як може змінитись ваша поведінка з прийняттям тієї чи іншої інформації? Чи був можливим прогноз( передбачення ) вашої поведінки?Якщо хоч одне з поставлених запитань викликає сумніви,варто подумати чи потрібна ця інформація. той хто володіє інформацією володіє світом,а той хто бездумно поглинає її не володіє навіть самим собою:-))).
Соціальність особистості –це не все в особистості ,а тільки усвідомлені соціальні системні якості які особистість здобуває в наслідок взаємодії з соціальним оточенням. Дослідження особистості – це дослідження що саме заради чого та як використовує особистість з у наслідуваного ним і набутого.
Соціалізація досить складній процес засвоєння особистістю соціальної реальності. Процес який допомагає особистості засвоїти все те що її оточує в соціальному світі. Допомагає потім особистості в світі успішно діяти але соціалізація включає в себе також процеси які пов’язані з тим як засвоєний соціальний досвід допоможе далі я особистість зможе реалізувати певний соціальний досвід. Даний термін був народжений в рамках Фрейдизму. Кожна особистість є індивідом котрий розглядається з точки зору виховання,тобто з точки зору соціалізації особистості. Інтерналізація - процес освоєння зовнішніх структур, в результаті якого вони стають внутрішніми регуляторами.
У соціології інтерналізацію визначають як процес переходу знання із суб'єктивного в об’єктивне для суспільства. Після цього воно може бути передано наступним поколінням.
Інтерналізацію вивчають як спосіб для мотивації в процесі навчання. При інтерналізації відбувається засвоєння цінностей до такої міри, що вони визначають поведінку індивіда. У психології інтерналізацією називається процес перетворення зовнішніх реальних дій, властивостей предметів, соціальних форм спілкування в стійкі внутрішні якості особистості через засвоєння індивідом вироблених у суспільстві (спільності) норм, цінностей, вірувань, установок, уявлень .
У психоаналітичної традиції інтерналізація розуміється як механізм, за допомогою якої об'єкти зовнішнього світу отримують постійне психічне представництво, тобто за допомогою якого сприйняття перетворюються на образи, що формують частину нашого психічного вмісту і структуру.
Подібне трактування зближує поняття інтерналізація з інтериоризацією. У зв'язку з цим А. В. Сірий аргументовано відстоює точку зору, що інтерналізація - це більш складний механізм, що передбачає свідоме й активне сприйняття навколишнього світу, а також активне відтворення прийнятих норм і цінностей у своїй діяльності.
Крім того, інтерналізація уразі прийняття на себе відповідальності, інтерпретацію значущих подій як результату своєї власної діяльності. У запропонованій нами моделі розвитку системи ціннісних орієнтацій особистості виділяються три основних процеси: адаптація, соціалізація та індивідуалізація. Ці процеси, послідовно виникають у зазначеному порядку та повторюють на відповідному новому витку особистісного розвитку загальні закономірності, надалі протікають одночасно.
Кожен з цих процесів носить двоїстий характер, що відображає на своєму рівні баланс впливу індивіда і середовища на формування цінностей і реалізується за допомогою дії відповідних парних механізмів: ідентифікації та відчуження, інтерналізації та екстерналізації.
Комментариев нет:
Отправить комментарий