Хочу почати з етики софістів, я вважаю, що вони притримувались не правильної думки, зробивши позицію морального релятивізму, а це взагалі принцип згідно якому не існує абсолютного добра і зла. Це як я розумію принцип "все дозволено". Таким чином знецінюється моральність. Не можна жити по своїм правилам не зважаючи на принцип життя оточуючих.
Софісти не праві у своїх переконаннях. Хіба можна так жити? Я думаю, що кожна
адекватна людина відповість, що звичайно ні. Ви тільки уявіть, якщо б ми жили у такому суспільстві, скільки було би вчинених злочинів, вбивств, насильств. Погано це ще тому що, виконується посягання на свободу іншої людини, треба розуміти, що і кому належить. Наприклад брати речі тільки з дозволу іншої людини, не красти. Тим самим поважати свободу іншої людини. Я підтримую думку Сократа.
На відміну від софістів Сократ притримувався певних та загальних понять. Він вважав, що те що подобається тобі (моральна діяльність), повинно керуватися певними знаннями про моралі. Сократ вважав , що сенс життя кожної людини - це досягнення щастя. Але він вважав, що тільки моральна людина, яка в здоровому глузді, адекватно сприймає це життя, може по справжньому бути щасливою. Так, я погоджусь з ним, тому, що якщо ти свідома людина, то тільки так ти по- справжньому можеш бути щасливим.
Але якщо бути блище до психокорекційної педагогіки та психології, то можна сказати, що з не типовим розвитком людина теж має право бути щасливою, так вона може бути щасливою, займаючичись певною діяльностью, творчістю наприклад, музикою, танцями, малюванням, шиттям, ручною справою, образотвочою діяльністю, тощо.
Головне щоби людина і з типовим розвитком із розумовою відсталістю із порушенням зору із порушенням опрно- рухового апарату, та взагалі будь яка людина, могла би направити свою енергію в правильне русло, таким чином виливаючи свої емоції люди стають по справжньому вільними і відповідно щасливими. Але ще дуже важливо бути усвідомленою особистістю, розуміти сенс життя і що це взагалі таке, адже багато хто живе в ілюзії світо-сприйняття, в недо розумінні, вони просинаються і не бачать сенсу у житті, в них відсутні цілі,вони проживають кожен день однаково, вони я к аморфна речовина, як овоч, вони марно проживають своє життя, не усвідомлюючи цього, що є найстрашнішим. Бути не адекватною людиною, вбицею, маньяком, крадієм- це є найстрашнішим у житті. Тому, що ці люди ніколи не стануть по справжньому щасливими, в них відсутнє відчуття усвідомленності.
Мені сподобалось, що Сократ розрізнив два поняття "щастя та насолода" він висував проблему сівободи і волі. Головним якостями людини він вважав: мужність, помірність, мудрість та справедливість, підкреслюючи значущість морального самовдосконалення людини. Всі ці якості дуже важливі для кожної людини, і повинні бути сформовані у психіці дітей, батьками з самого дитинства.
Сраведливість це дуже важливо у вихованні, особливо у соціальному розумінні, наприклад коли йде розмова про щось вічливо буде висловлюватись завжди справедливо, щоб і мені було добре і іншій людині, а якщо не зробити цього, то можно спостерігати порушення у психіці своєї дитини, тому що діти як правило все близько сприймають.
Ми можем і не замислюватися над цим, пропустити це, а діти будуть все пам'ятати. І це обов'язково відобразиться на їхній психіці. Тому я впевнена, що тільки моральна людина може бути по справжньому щасливою. Також мені сподобалося етичне вчення Платона.
Єтичну крнцепцію Платона можна розділити на дві зв'язні між собою частини: 1. Індивідуальну етику. 2. Соціальну етику. Індувідуальну етику я зрозуміла як навчання про інтелектуальне та моральне вдосконалення людини, яке Платон зв'язує із гармонізацією його души. Основні сторони людської діші є основою його добро-діячів: розумна- мудрості, аффективна- помірності, вольова- мужності.
Дуже важливо мати у характері усі ці якості, особливо мати сильну вольову функцію, тому, що коли ти досягаєш чогось будь якої мети, ти стаєш по справжньому щасливим.Це і е сенс життя. Ніщо у житті не дається просто так, і всьго треба досягати поступово і ніколи не здаватись, це і є високий показник сильної воли. Такі люди справді заслуговують на повагу. Можна багато казати чого, що ти хочешь зробити, чого ти хочеш досягти, але все це марно, якщо ти не будеш діяти. Все у наших руках і життя в нас одне. І сильна воля це дійсно мужність. Це як особливі ступені до гармоніі у душі.У восходженні людини до ідеального світу знаходиться сенс його життя.
Софісти не праві у своїх переконаннях. Хіба можна так жити? Я думаю, що кожна
адекватна людина відповість, що звичайно ні. Ви тільки уявіть, якщо б ми жили у такому суспільстві, скільки було би вчинених злочинів, вбивств, насильств. Погано це ще тому що, виконується посягання на свободу іншої людини, треба розуміти, що і кому належить. Наприклад брати речі тільки з дозволу іншої людини, не красти. Тим самим поважати свободу іншої людини. Я підтримую думку Сократа.
На відміну від софістів Сократ притримувався певних та загальних понять. Він вважав, що те що подобається тобі (моральна діяльність), повинно керуватися певними знаннями про моралі. Сократ вважав , що сенс життя кожної людини - це досягнення щастя. Але він вважав, що тільки моральна людина, яка в здоровому глузді, адекватно сприймає це життя, може по справжньому бути щасливою. Так, я погоджусь з ним, тому, що якщо ти свідома людина, то тільки так ти по- справжньому можеш бути щасливим.
Але якщо бути блище до психокорекційної педагогіки та психології, то можна сказати, що з не типовим розвитком людина теж має право бути щасливою, так вона може бути щасливою, займаючичись певною діяльностью, творчістю наприклад, музикою, танцями, малюванням, шиттям, ручною справою, образотвочою діяльністю, тощо.
Головне щоби людина і з типовим розвитком із розумовою відсталістю із порушенням зору із порушенням опрно- рухового апарату, та взагалі будь яка людина, могла би направити свою енергію в правильне русло, таким чином виливаючи свої емоції люди стають по справжньому вільними і відповідно щасливими. Але ще дуже важливо бути усвідомленою особистістю, розуміти сенс життя і що це взагалі таке, адже багато хто живе в ілюзії світо-сприйняття, в недо розумінні, вони просинаються і не бачать сенсу у житті, в них відсутні цілі,вони проживають кожен день однаково, вони я к аморфна речовина, як овоч, вони марно проживають своє життя, не усвідомлюючи цього, що є найстрашнішим. Бути не адекватною людиною, вбицею, маньяком, крадієм- це є найстрашнішим у житті. Тому, що ці люди ніколи не стануть по справжньому щасливими, в них відсутнє відчуття усвідомленності.
Мені сподобалось, що Сократ розрізнив два поняття "щастя та насолода" він висував проблему сівободи і волі. Головним якостями людини він вважав: мужність, помірність, мудрість та справедливість, підкреслюючи значущість морального самовдосконалення людини. Всі ці якості дуже важливі для кожної людини, і повинні бути сформовані у психіці дітей, батьками з самого дитинства.
Сраведливість це дуже важливо у вихованні, особливо у соціальному розумінні, наприклад коли йде розмова про щось вічливо буде висловлюватись завжди справедливо, щоб і мені було добре і іншій людині, а якщо не зробити цього, то можно спостерігати порушення у психіці своєї дитини, тому що діти як правило все близько сприймають.
Ми можем і не замислюватися над цим, пропустити це, а діти будуть все пам'ятати. І це обов'язково відобразиться на їхній психіці. Тому я впевнена, що тільки моральна людина може бути по справжньому щасливою. Також мені сподобалося етичне вчення Платона.
Єтичну крнцепцію Платона можна розділити на дві зв'язні між собою частини: 1. Індивідуальну етику. 2. Соціальну етику. Індувідуальну етику я зрозуміла як навчання про інтелектуальне та моральне вдосконалення людини, яке Платон зв'язує із гармонізацією його души. Основні сторони людської діші є основою його добро-діячів: розумна- мудрості, аффективна- помірності, вольова- мужності.
Дуже важливо мати у характері усі ці якості, особливо мати сильну вольову функцію, тому, що коли ти досягаєш чогось будь якої мети, ти стаєш по справжньому щасливим.Це і е сенс життя. Ніщо у житті не дається просто так, і всьго треба досягати поступово і ніколи не здаватись, це і є високий показник сильної воли. Такі люди справді заслуговують на повагу. Можна багато казати чого, що ти хочешь зробити, чого ти хочеш досягти, але все це марно, якщо ти не будеш діяти. Все у наших руках і життя в нас одне. І сильна воля це дійсно мужність. Це як особливі ступені до гармоніі у душі.У восходженні людини до ідеального світу знаходиться сенс його життя.

Комментариев нет:
Отправить комментарий