Вчення про людину не просте. Анатомічне будова індивідуумів є завжди попереду психологічного. І все тому що поняття свідомості, і більше підсвідомості - дуже багатогранні поняття, що постійно змінюються. Це - психологічний компонент визначає рухи людини і його етику як компонент особи. Тому правильно вважають, що рух - елемент моральної діяльності.
Дослідження поняття основ моральної діяльності людини традиційно виділяють декілька підходів – широкий та вузький. За першим широким розумінням, діяльність дозволено назвати моральною, коли вона
відповідає вимогам, нормам та цінностям моралі. Людина, що старанно виконує покладені на неї обов’язки, поважає оточуючих людей, ближніх, знає та виконує суспільно прийняті норми моралі, без сумніву можна вважати її діяльність моральною, бо аморальна діяльність, на відміну від вищесказаної, порушує норми загальноприйнятої моралі.
У меншому розумінні - безпосередньо мораль є лиш подібна до діяльності, що спирається на обдуманому виборі її суб'єкта й ставить задачу активне утвердження конкретних моральних цінностей. Описане розрізнення дає можливість розуміти, що для сучасного світу дійсно моральний вчинок є надзвичайно рідкісним явищем у повсякденні кожної людини. Людина, як особистість, може бути доброю, чесною, щедрою, порядною, ввічливою, розумною та при цьому не здійснювати жодних вчинків у житті.
Згадуючи про вчинок, перш за все потрібно з’ясувати, що за ним криється світ почутті та розуміння їх. Беручи до уваги вищесказане, вчинком можна назвати практичним актом цiлеспрямовaного утвердження основних моральних цінностей у ситуaцiї, де ці цiнностi беруться пiд сумнів або не приймаються. Звернемо увагу на те, що вчинок це не лише діяльність, а і бездіяльність, коли вона призводить до позитивних наслідків, які задовольняють установлені цінності особистості.
Коли вчинок виступає як частина моральної діяльності, тоді особистості розкривається, тобто головні її потреби,ціннісна система, моральні якості, характер темперамент, Головні риси особистості можуть проявлятися через вчинок. Людина може бути доброю, вірною, патріотичною, чесною, навіть не вчиняючи ніякого вчинку, до тих пір доки важкість саме моральної поведінки буде суто «технічно». Вiдсутнiсть гaрaнтiї щодо стверджувaних цiнностей і переплітається з цим неминучiсть морального ризику вiдрiзняють учинок вiд того, що нaзивaється «величним вчинком» або подвигом.
Подвиг - здвинути з місця, зсунути якусь найважливішу у фізично - життєвому вiдношеннi, але безсумнівно потрібне діло. Вчинок - це зробити те, що за рішенням власної совiстi на свій стрaх i ризик, без сподiвaнь на спільне підтримання особистих моральних мотивів. Тому, важливо виділити, що спираючись винятково на етичні погляди вчинок буває добрим та злим, та він безсумнівно не може бути бездуховним.
Кон І.С. говорив, «всі вчинки здійснюються в конкретній ситуації», саме визначення не тільки абстрактні взаємозв’язки моральності, ще й реальними буттям людей у світі. «Замикаючись» на конкретній ситуації, моральний вчинок незмінно виходить за її межі, переносить дану ситуацію за рівень людської драми, що стосується свободи та цінностей. Саме масштабність цінностей дає змогу основному сенсу вчинку вийти за межі існуючого життя.
Разом з цим необхідно зазначити, що за своїм моральним спрямуванням вчинок може бути як добрим, так і злим, однак він не може бути бездуховним – духовність кожної особистості знаходить в ньому власну безпосередню реалізацію. Основною характеристикою вчинку є усвідомленість дії. Порівнюючи з екстремальними діями, вчинок здійснюється як наслідок прийнятого рішення.
Завдяки мисленнєвим операціям, що передують при здійсненні вчинку, особистість проводить аналіз співставляючі існуючі варіанти та вибирає найкращий,найдоцільніший у даній ситуації. На це вливає: раніше засвоєний досвід, особисті потреби, моральність людини та самосвідомість. Тому, здійснення вчинку це не проста проблема і при її вирішенні необхідно звертати увагу на такі фактори: • аналіз раніше здійснених вчинків; • дослідити мотив вчинку; • розглянути умови, за яким здійснюється вчинок; • проблема умов, за яких здійснюється даний вчинок. Та все одно, вчинок залишається першоелементом, основою моралі людини, якщо відокремити ці поняття, то втрачається сенс вчинку.
Можна зробити висновок, що вчинок є основною складовою життя кожного. Його формує внутрішній та зовнішній світ особистості. Вчинок – це обов’язково усвідомлена активність, зі своїми наслідками, мотивами, суспільство може оцінити її як позитивно, так і негативно, відповідно до своїх вимог. Оцінка суспільства включає декілька показників, а саме моральні норми, правила даного суспільства, принципи, що історично склалися та існують до наших часів.
Від людини залежить чи знехтує вона своїми правилами, принципами в даній ситуації, чи буде непохитною до кінця. Саме вчинками ми втручаємося у явища світу. Вчинки можуть змінити історію всього людства. Необхідно добре все проаналізувати, усвідомити свої дії, щоб потім не шкодувати. В наш час вчинки трапляюся рідко.
Комментариев нет:
Отправить комментарий