Різноманітність поглядів в етиці на виникнення моралі

Мораль – це сукупність норм, поглядів і уявлень котрі регулюють поведінку людей у суспільстві. Історія моралі є дуже тривалою й простежити її є головною необхідністю для розуміння сутності моралі. Проте тут виникає складність у зв’язку з тим, що різні дослідники по-різному дивляться на одні й ті ж самі речі. Звідси й пішло різномаїття різних поглядів на виникнення моралі.




Спочатку пропоную розглянути релігійне трактування походження моралі. У найдавніші часи норми спілкування розглядались як прояв волі вищих сил (богів та їм подібних). Ці ж вищі сили карали порушення моралі та винагороджували за її дотримання. У християнстві зазвичай йшлася річ про боже стене походження моралі – людина отримує її у вигляді певних внутрішніх почуттів, або у вигляді божого одкровення (закони суспільства). Те ж саме й у більшості інших релігіях.

 В основі цих віросповідань лежить твердження про те, що є Бог, котрий створив ідеальний світ, але люди не можуть створити ідеальне суспільство виключно через свою грішну суть. Моральні закони не є наслідками певного досвіду, звичок чи виховання, тому що вони спрямовані не на те що є а на те, що має бути.

Звідси можна зрозуміти, що моральні закони складаються не людьми а богом через те, людина просто за природою своєю не може скласти такі моральні закони, які б сприяли її розвитку.

Позитивними рисами цього погляду, як на мене, є те, що мораль у їх розумінні є загальнолюдською та універсальною. Також релігійні погляди побудовані на емоційно-почуттєвій основі, особливо на добрі та совісті. Однак ці погляди можуть підійти лише віруючим, так як вимагають від людини сліпої віри та сліпого прийняття, що не може бути прийнятно для скептиків та атеїстів. Також у релігійних поглядах йде дуже тісне пов’язування віри й моралі. На сьогодні більшість людей або взагалі не вірять в бога, або ж вірять досить слабко. Вважати через це їх всіх аморальними, як на мене, є не дуже правильним.

Наступним поглядом є натуралістичний. Дане направлення стверджує, що мораль людини походить ще з тваринного світу. Головний розробник цієї теорії Чарльз Дарвін стверджував, що моральні якості не важко знайти й у тварин, незважаючи на ступінь їх розвитку. Так у деяких тварин можна відмітити явища взаємодопомоги, а то й самопожертви. Цей погляд схожий за своєю суттю з релігійним, проте відрізняється в деталях.

Мораль є розвиток інстинкту товариськості, котрий властивий майже всім живим істотам. Тому можна сказати, що моральні якості є не чим іншим, як звіриним інстинктом, спрямованим на підтримання виду. Звідси і йде розділення добра та зла, звідси ж виходять й моральні якості, які, як стверджують натуралісти, вже від самого народження закладені в людині.

Але потрібно підмітити й недолік цього підходу – у ньому присутнє зведення вищого до нижчого. Адже мораль виражається не лише у найпростіших формах поведінки але й у творчості та високих цінностях. Також потрібно підмітити природню жорстокість тваринного світу, що на мій погляд є недопустимим у людському суспільстві. Також зазначимо й позитивний момент цього погляду – він досить логічно виклав біологічні передумови моралі. Адже без певних інстинктів людина не змогла б еволюціонувати у ту, якою вона є зараз.

Тепер пропоную до розгляду соціологічний підхід. Дослідники цього підходу підкреслювали соціальну природу моралі. На їх думку мораль виникла у той самий час, коли виник і родоплемінний лад. Мораль була покликана здійснювати функцію регулювання та контролю. Основною ж функцією моралі було упорядкування суспільного життя, підтримання узгодженості між соціумом та індивідом.

У марксистській концепції соціального підходу стверджувалось, що мораль (як і суспільство) виникли внаслідок колективної праці. Як я зрозуміла вони підкреслювали пріоритетність суспільного над особистістю. Нівелювались моральні пошуки окремої людини підмінюючись політичними чи соціальними законами.

В середині двадцятого століття тоталітарні режими, котрі керувались соціологічними поглядами продемонстрували те як вони відносяться до моральних норм. Моральні цінності прямо виводились з потреб тих людей, хто і впроваджував ці режими, створюючи нових «моралістів» - тих хто йде за цією новою мораллю. На жаль і в наш час є представники, котрі стверджують, що мораль у кожного народу своя і ніякої загальнолюдської моралі не може бути. Вони вважають, що сама ідея існування загальнолюдської моралі порушує неповторність окремих народів.

 На протязі багатьох століть змінювались моральні принципи, інколи бували й їх порушення. Проте завжди існували стійкі, незмінні принципи. Початковим та головним серед них можна вважати принцип цінності людського життя, котрий пішов ще з тваринного світу. Серед представників одного виду у тварин зазвичай відсутнє знищення одне одного. Поважай батьків, не кради, поважай працю – все це ті ж самі незмінні, стійкі моральні принципи.

 Отже, тій моралі, яка використовується зараз у нашому суспільстві передували форми до моральної поведінки. Природними чинниками для виникнення моралі є інстинкти колективної діяльності, а соціальними – ускладнення соціального буту та поява конфліктів, котрі неможна було розв’язати традиційними методами.